Ярослав Заблоцький, практикуючий лікар, професор, СЕО та founder (засновник) мережі приватних стоматологічних клінік ТМ "Клініка Заблоцького" у Києві та Львові.  

У 1995-му я став молодим доцентом кафедри медичного інституту і з головою поринув у те, щоб зробити в Україні сучасну стоматологію світового рівня. Дуже швидко я зрозумів, що в рамках державної установи це зробити неможливо і почав думати про приватну клініку, підшукуючи для цього найкращі місця у центрі Львова.

Я тоді ще не знав, що дорога веде мене у бізнес, а не просто у приватну стоматологію. Як це не дивно але про те, що у мене немає грошей я не думав, а просто "жив" своєю ідеєю. Шукаючи гроші і бігаючи по різних банках та фондах, я, для початку, у 1996-му позичив 35 тисяч доларів і купив дві квартири. Поки за знову позичені у знайомих гроші робив ремонт (все це згодом, у 2014 році, я описав у своїй книзі "Як я став Заблоцьким"), я проводив перемовини з компанією Siemens, яка, як я прочитав в одному із журналів, може надати кредит на обладнання.

Аналізуючи свій шлях, я лише тепер, можу знайти відповіді на запитання, чому, не маючи грошей я одразу потрапив у преміум? На мою думку, все просто — для дешевого обладнання грошей у мене і так не було, а кредити могли дати лише виробники преміум-обладнання. Тимчасом мої колеги стоматологи прозвали мене "титаніком" і говорили, що такі проекти передчасні. Навіть сьогодні, коли я кажу, що таких клінік у світі дуже мало, мені важко повірити в те, що таких клінік немає, ну, наприклад, у Лондоні. А втім, я знайшов відповідь і на це питання. Я просто зробив клініку по каталогах! Тоді, у 1996-му, мій приятель привіз мені із Німеччини цілу сумку каталогів із обладнанням і сказав, щоб я не дивився на ціну, просто йому здається, що це для мене. Мені ж здавалося, що в каталогах мала бути показана реальність західного світу, а виявилося, що там була зображена мрія! Так я втілив у життя чужу мрію, але саме вона надихнула мене на власний шлях і встигла стати й моєю. Лише згодом я дізнався, що коли у нас (у Львові) було п'ять стоматологічних установок преміум класу “Естетика-1065” від компанії КaVо (КaVо і Siemens — це, як Mercedes і BMW), то у Берліні була продана лише одна. Ми були першими у світі, хто мав систему внутрішньоротових відеокамер та ТВ-монітори на стоматологічних установках.

У 2008-му, через 10 років після відкриття, я зміг віддати усі свої кредити! У цьому ж році я прочитав першу книжку про бізнес, яку подарував мені клієнт зі словами: "Візьми і прочитай! Це книжка про тебе!". Саме там, у книжці "Фанкі-бізнес або бізнес у стилі фанк" я прочитав слова президента компанії Canon, що для того, щоб мати шанс досягнути успіху, треба зробити щось таке, чого раніше до тебе ніхто не робив! Ці слова були про мене.

У 2009-му позичаємо свій другий мільйон, на той раз у євро. І буквально за три місяці відкриваємо клініку — Центр стоматологічної імплантації у Києві, уже не купляючи, а орендуючи приміщення. Як на мене, такий підхід став результатом не лише більшого досвіду але й більшого розуміння того, що володіння клінікою і володіння приміщенням — це два різних бізнеси.

— Це як за склом у гінеколога! — потішались наді мною мої київські колеги, дивлячись на прозорі вікна моєї клініки, а потім, по ночах, щоб ніхто не бачив, приїздили і заглядали всередину — вночі всередині горіло світло, і екскурсію клінікою можна було пройти, не заходячи у неї!

— Ну і що, що клініка гарно виглядає! У нього нічого не вийде! Це — не початок 90-х. Ринок Києва уже давно поділений, тим більше у преміум сегменті! — говорили вони.

— Найважче у преміумі — це терпіння! Висновок, який я зробив трохи згодом, переживши розпач від того, що у мою, без перебільшення, "круту" клініку з паркінгом перед вікнами у центрі Києва, мало хто приїздив. А тим, хто приїздив чи заходив, як і колись, у Львові, я робив екскурсію, показуючи і розказуючи про клініку все: про її обладнання-установки, які мають вмонтовану систему дизенфекції, кабінет стерилізації, якого ніхто не має в Україні, щоб пацієнти нічим не заразились, єдину у Києві операційну для зубної імплантації, схожу на операційні для операцій на серці, працівників клініки, серед яких немає універсалів, а лише вузькі спеціалісти, зірки стоматології.

Це потім, у 2013-му, Forbes напише про нас статтю і сформулює п'ять причин, чому ми стали такими успішними. Екскурсія та прозорість і були одними із них. Відкриті на ніч вікна з включеним світлом були не лише елементом маркетингу, але й менеджментом, адже працівник, який йшов додому, мав прибрати кабінет так, щоб ззовні він виглядав бездоганно!

Починаючи ще зі Львова, нам вдалося побудувати "Систему Заблоцького" — усіх дорослих пацієнтів, як у Києві, так і Львові, консультую лише я, висловлюючи припущення про подальший план лікування (з часом це буде робити моя доросла донька, але сам принцип залишиться). Після додаткових обстежень ми проводимо консиліум, на якому присутні ще десять спеціалістів, які з "рукою на серці" приймають уже консолідований план лікування, де кожен відповідає за це своєю совістю. Ми ніколи не запропонуємо той чи інший план лікування, наприклад, видалення зуба чи лікування брекетами, лише тому, що вміємо це робити, а тому, що так треба!

Тим часом, очікуючи пацієнтів, я роздумував над тим, чому люди в Україні не приходять на зубну імплантацію, чому заможні та дорослі діти не приводять на імплантацію своїх батьків? Найпростішим припущенням було те, що це дорого, проте я дійшов висновку, що, швидше за все, люди про це просто не знають! Люди не знають, що імплантація придумана для повністю беззубих людей, і що за одну операцію можна повернути беззубим людям втрачену якість життя — їм можна встановити зубні імплантати та поставити на них такі штучні зуби, які не лише виглядають але й працюють, як справжні!

— А як їм про це розповісти? — розмірковував я. — Як не образити тих, хто справді не має грошей на таку операцію. Як наслідок, я придумав і зі своєю командою організував акцію з безкоштовної імплантації беззубим людям похилого віку "Якість життя для наших батьків". Я, на той час президент Асоціації імплантологів України, зібрав понад 200 волонтерів, членів асоціації, які за два роки за свій кошт повернули якість життя понад 1000 чужих мам. Ми провели такі акції у 10 містах України, а згодом ідея допомоги соціально незахищеним повністю беззубим людям поширилась і на інші країни світу. При тому, що вартість такої роботи у Європі сягала десь 10-15 тисяч євро, для людей, які брали участь у цьому проекті, все було безплатно!  

— Все життя мріяв про такий проект і лише ви, українці, його зробили! — сказав нам професор Бренемарк, який придумав для людства зубну імплантацію. Він саме запросив нас до себе додому, у Гетеборг.

Потім мене почали запрошувати на телеканали, пропонували інтерв'ю газетам та журналам, запросили відкрити конференцію TEDx, виступати зі своєю презентацією про соціально відповідальний бізнес, де я мав змогу розказувати і про те, що таке "Клініка Заблоцького" і запрошувати людей на екскурсію в клініку.

Відвідування клініки людьми із бізнесу, представниками бізнес-шкіл, відомими маркетологами України, окрім їхньої часто публічної оцінки, давало мені розуміння того, що моя інтуїція була правильною, що багато речей ми робимо і правильно, і так, що це відповідає світовим канонам ведення бізнесу, хоча ми з ними не були знайомі. Вперше для себе з вуст професіоналів я почув, що ми працюємо у системі customer intimasy (близькість до клієнта), а наш кейс потрапив в усі презентації DYB club, де ми стояли в одному ряду із Marriott.

Зовнішній вигляд клініки, паркувальник, вишколені адміністратори і навіть одяг персоналу, який не ставив лікаря вище клієнта, відсутність будь-якого натяку на стоматологію у коридорах клініки, навіть сертифікатів на стінах, відсутність стоматологічного запаху, стандарт чистого стола у кабінеті — нічого стоматологічного, що могло б налякати чи роздратувати нашого пацієнта, робили нас не подібними на інші стоматологічні клініки.

Я цілком поділяю думку про те, що будь-який заклад (клініка не виняток), має виглядати, як церква. Кожен власник має задуматись над тим, як виглядає його компанія, як вона пахне, якою є вона на смак.

Згодом, коли декан kmbs (Києво-Могилянської бізнес-школи) запросив мене прочитати майстер-клас по сервісу для компанії Porsche, наголошуючи на тому, що наш сервіс вище, ніж у будь-якому автосалоні чи, навіть, п'ятизірковому готелі Києва, я почав шукати причини, чому їм це так здається, адже ми ніколи не ставили собі за мету мати найкращий сервіс.

Так, я знайшов відповідь і на це питання. Турбота про людину, так-так, про людину, а не про пацієнта чи навіть клієнта, а про людину, яка в силу обставин стала пацієнтом, ось що складало враження бездоганного сервісу!

Маючи неабиякий досвід у відкриванні нових клінік (франчайзингова клініка в Одесі та у Софії), усвідомлюючи те, що найгірше для керівника — нічого не робити, я постійно задумувася над стратегією, тобто над тим, а якою має бути "Клініка Заблоцького", скажімо, у 2025 році? Складно віднайти свій блакитний океан чи своє неоране поле на переповненому стоматологами ринку. Але ми його знайшли.

Отже, ми залишаємо та розвиваємо лише дві клініки, одну у Києві, а другу у Львові, де концентруються "зіркові" спеціалісти та проводяться складні втручання і називаємо їх, як: Центр зубної імплантації, Центр дитячої стоматології та Центр щелепно-лицьової хірургії. Кабінет професійної гігієни, який ми першими в Україні відкрили ще у 1998 році, і який в рік приймає 1600 пацієнтів, ми називаємо, як Центр турботи про ясна та зуби. Іншими словами, всі наші центри можна об'єднати одним словом, як Hospital, або HUB, або NASA.

Саме для цього ми взяли новий кредит і оновили обладнання, куплене майже 20 років тому (хоча йому і надалі нічого не бракує), придбавши п'ять нових установок вартістю 70.000 євро кожна, залишаючи за собою статус клініки з найкращим у світі і єдиним в Україні обладнанням. Навколо цих центрів, у Львові та Києві ми розвиваємо мережу лише одного із наших підрозділів — Центру турботи про ясна та зуби — Dental Care Office, який стане таким собі сателітом. Ми плануємо відкрити по 5-10 таких сателітів у кожному місті.

Втілюючи актуальний тренд турботи про здоровий спосіб життя, з метою допомогти українцям бути здоровими, на шостому поверсі ТРЦ "Гулівер" у Києві та у Бізнес-Парку "Оптіма-Плаза" і ЖК "Парус" у Льовові, ми запустили Dental Care Office, де надається лише одна послуга — професійна гігієна. Ця послуга не для хворих. Ця послуга для здорових. Без жодного лікування, анестезії, наркозу, без видалень чи зубної імплантації. Саме тому Dental Care Office — не клініка, а її відвідувачі - це клієнти, а не пацієнти!   

Усі наші офіси, де би вони не розташовувались, подібні, як дві каплі води — повністю прозорі, з одинаковими стійками рецепції, кріслами, бренд символом — буквою "З" та гаслом "Їсти. Усміхатися. Цілуватися", яке розміщується під логотипом "Клініка Заблоцького". Професійний догляд за зубами за рецептом Заблоцького може дозволити кожен українець, який працює. Перший візит коштуватиме приблизно $100 (звісно у гривнях) та $70 за наступний, якщо приходити кожні півроку. При цьому $70 — не знижка, а $100 — це не кара за пропущений візит. Це як чистити сніг — якщо не почистив його вчора, то сьогодні, з новим снігом це буде зробити важче та довше. Якщо приходити раз на півроку, то витрати складатимуть $140 в рік за два візіти, а це 10–12 гривень щодня, себто пляшка Кока-Коли чи півчашки кави.

І наостанок, маю повідомити вам дуже просту та важливу річ — чисті зуби не хворіють, і якщо ви два рази на день будете чистити зуби вдома та раз на півроку робитимете професійну гігієну зубів у спеціаліста, то ваші зуби будуть здоровими. Вам не потрібні будуть зубні імплантати та вас не цікавитиме, скільки вони коштують. Відкриття таких офісів має свою місію — змінити культуру українців по догляду за зубами, яка, нажаль, навідміну від європейців чи американців, просто відсутня. Запрошую вас у Dental Care Office. Ви такого ще не бачили!

 

6 жовтня в Києві відкрився Dental Care Office.

Вітаємо пана Ярослава з такою приємною та відповідальною подією. Бажаємо процвітання, нових досягнень і звершень, щасливих задоволених клієнтів і продовження реалізації вашої місії.
В цьому проекті втілена смілива ідея автора, його турбота про здорове майбутнє країни, велика мрія та відображена колосальна праця всієї команди фахівців.

ДЛЯ ДОВІДКИ

Ярослав Заблоцький – власник мережі стоматологічних клінік TM «Клініка Заблоцького» – сервісної компанії №1 за версією DYB Business Club і KMBS. Вивів клініку, один із найдорожчих брендів в Україні у сфері професійних медичних послуг, на рівень франчайзингу та разом із франчайзі реалізував проекти в Одесі та Софії. У Києві та Львові відкрив Центри турботи про зуби – Dental Care Offices, де надається лише одна послуга – професійний догляд за зубами. Д.м.н., професор, керівник приватної Академії, практикуючий лікар. Автор та ведучий  медіапроекту про 100 заможних українців  «Як я став…». Автор книги «Як я став Заблоцьким. Пригоди стоматолога у червоному метелику».